Тема  проекту :

«Мої права та обов’язки»

 

Дидактична характеристика проекту:

•  тип проекту: ознайомлювально-інформашйний;

•  об'єкт пізнання: «Конвенція про права дитини», вивчення ситуації в країні;

•  провідна проблема: ознайомлення з правами та обов’язками дитини;

•  спосіб розв'язання проблеми: ви­вчення та аналіз змісту прав дитини;

•  освітній продукт: виставка малюн­ків.

 

План виконання проекту

1. Обговорення проблеми.

2. Визначення складу учасників проекту (учні, батьки, учитель, вихователь).

3. Формування  завдання,  які розв'язуватимуться.

4. Визначення форми представлення результату (виставка малюнків).

5. Визначення джерел потрібної ін­формації (за допомогою вихователя, вчителя,

батьків, інтернету).

6. Розподіл обов'язків між учасни­ками проекту.

7. Ознайомлення зі змістом Конвен­ції про права дитини.

8. Вибір фактів (статей Конституції, які необхідно проілюструвати).

 

Результат  реалізації  проекту:

 

                                                     Інформаційна година

Ніхто не має права ображати людину.

Декларація прав дитини.

Мета:

Ø формувати в учнів уявлення про Декларацію прав дитини;

Ø з'ясувати обов'язки та права дітей;

Ø виробля­ти та коригувати  навички правомірної поведінки, негативне ставлення до правопору­шень,

Ø уміння протистояти негатив­ним впливам;

Ø формувати повагу до держави, до її органів.

 

 

—  Сьогодні у нас незвичайна тема  «Ніхто не має права ображати люди­ну. Декларація прав дитини».

А чи знаєте ви, хто є найголовнішою людиною на планеті Земля?

     —   Щойно ви посміхнулись найголов­нішій людині на Землі!

 

 

Людина — найцінніший скарб. Ко­жен із вас — особистість, і саме такої людини, як ви, більше на Землі не­має і не буде.

—  Права дитини — це певні можливос­ті, що надаються вам, дітям (до 18 ро­ків), для того, щоб жити і дорослішати, Інакше кажучи те що  ви можете робити і в чому вам не можуть відмо­вити, щоб повноцінно жити.

   Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей — не існуватиме й держави. Діти — дзер­кало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава любить дітей і піклу­ється про них. І проявом цього була 44 сесія Генеральної асамблеї ООН, У 1959 році було прийнято Деклара­цію прав дитини. А в 1989 році всі прогресивні країни світу, у тому чис­лі й Україна, підписали Конвенцію прав дитини.

    Що означають слова «конвенція» та «декларація»?

 

Словникова робота

 

Декларація — документ, у якому ви­кладено важливі правила, обов'язки для всіх людей.

 

Конвенція — лат. слово. Це угода, між­народний договір із певних питань. У даному випадку — з питань прав дитини.

 

 

 

  Усі ви добре знаєте ці права. Да­вайте зараз їх згадаємо  їх:

• право на життя;

• право на любов та піклування;

• право на захист від викрадення та продажу;

• діти рівні в своїх правах;

• діти не повинні стати жертвами насильства;

• право на розвиток талантів;

• право на відпочинок;

•  дитина не повинна бути скрив­джена;

•  дитина не повинна залучатись до непосильної фізичної праці;

•  право на власну думку;

•  право на об'єднання;

•  право на медичну допомогу;

•  право на освіту та навчання;

•  право на повноцінне харчу­вання;

•  право на інформацію;

•  право на захист від наркоманії;

• діти не повинні залучатись, до вій­ськових дій

 

 

 

 В Україні 145 тисяч дітей не ма­ють де жити, жебракують, бродя­жать.

 

 136 тисяч хворих дітей-інвалідів не можуть своєчасно отримати медичну безкоштовну допомогу.

В Україні кожна двадцята дити­на змушена самостійно заробля­ти гроші.

 

 

 

 

 

 

Сюжетно – рольова гра  «Судові справи»

Справа І

Позивач: Червона Шапочка

Відповідач: Вовк

Справу веде суддя: Ведмідь

Діти - «герої» займають відповідні місця:

2 кафедри, стіл судді, дерев'яний моло­ток.

 

Червона Шапочка. Ваша честь! Ідучи дорогою через ліс до хворої бабусі, я зустріла Вовка. Він ска­зав, що він чуйний, добрий, що він також хоче провідати хвору бабусю. Я йому повірила. Ми вирішили позмагатися: підемо різними дорога­ми, хто швидше дістанеться місця. Але Вовк випередив мене, обманом забрався до хати, з'їв бабусю, а по­тім і мене.

Суддя. Відповідачу, що ви можете сказати про таку заяву. Це правда?

Вовк. Ваша честь! Це правда! Але я був голодний, а я маю право на пов­ноцінне харчування!

Суддя. Усе зрозуміло! Навіть не­має потреби йти до нарадчої  кімна­ти! Оголошується рішення суду! (Удар молотком.)

По – перше, Ви, шановний (до Вовка), порушили головне право дитини — право на життя!

По-друге, Ви незаконно ввірвали­ся до чужої оселі. Тому Ви вважаєте­ся винним у злочині. Суд зобов'язує Вас вивчити права дітей і рекомендує харчуватися тільки рослинною їжею. Рішення прийнято! (Удар.)

 

Виходять Червона Шапочка і Вовк, ста­ють перед дітьми.

Червона Шапочка. У май­бутньому я не буду такою довірли­вою до незнайомих і не буду з ними навіть розмовляти!

Вовк. Виконуватиму рішення суд — буду вегетаріанцем!

 

- Які права дитини порушив Вовк? Чи потрібно спілкуватися з незнайо­мими людьми? Чи правильне рішен­ня виніс суддя?

Та чи прислухається до цього рішен­ня Вовк?

 

 

Справа 2

Позивач: Герда - __________________________________________

Відповідач: Снігова Королева - _____________________________

Справу веде суддя: _______________________________________

Герда. Ваша честь! Снігова Коро­лева викрала мого названого бра­та Кая, зачарувала його і залишила жити в своєму кришталевому пала­ці. Скільки сліз я пролила, всі на­віть повірили, що Кая немає в жи­вих, що, можливо, потонув у річці. Потім, шукаючи його, я подолала ба­гато перешкод.

Снігова  Королева. Я — Ко­ролева! І не маю відповідати ні за що! І потім, він сам прив'язав свої санча­та до моїх саней.

Суддя. Шановна! Хто б Ви не були, але маєте відповідати перед законом!

Снігова Королева. Нічо­го поганого я не скоїла! Хлопчикові я бажала лише добра! Я обіцяла йому увесь світ і пару ковзанів!

С у д д я. Це лише Ваша думка. Але дитина має право на власну думку, а Ви його зачарували і позбавили його прав! У вас є ще щось у своє ви­правдання?

Снігова Королева. Я не винна!

Суддя. Оголошується рішення суду! (Удар.) Відповідач порушила право дитини на захист від викрадення, по­збавила права дитини на власну дум­ку. Суд зобов'язує Вас вивчити і зна­ти права дітей. Рекомендує взяти собі на виховання і догляд дитину-сирітку і дбати про неї, адже таким діткам, що не мають батьків, потрібна особлива увага! Але без усяких чарів, шановна! Рішення прийнято! (Удар.)

 

Виходять Герда і Снігова Королева (з-за кафедри).

Герда. Будьте обережні з незна­йомцями! Не впускайте в .будинок, коли немає вдома батьків, не сідай­те в машину до незнайомих, не бе­ріть від них гостинці, не гуляйте да­леко від своєї домівки!

Снігова Королева. Я при­слухаюсь до рішення суду і візьму собі на виховання дитину-сирітку.

 

— Які права дитини порушено в цій судовій справі?

— Сподіваюсь, що Королева прислу­хається до рішення судді й візьме собі на виховання дитину-сирітку.

 

Справа З

Позивач: Буратіно

Відповідач: Карабас-Барабас

Справу веде суддя:

Буратіно. Ваша честь! Я по­даю позов на жорстокого Карабаса-Барабаса.

Він тримає у неволі малих акторів, жи­вуть вони у тісній скрині, важко пра­цюють на нього, а він ще й погрожує величезним малахаєм, б'є, знущається привселюдно, залякує, що вб'є!

Суддя. Досить! Відповідайте, Карабасе!

Карабас-Барабас. Вони — моя власність, що схочу з ними, те й зроблю! Я — їх господар! І маю на них право!

Суддя. Багато прав на цих дітей Вами порушено!

Карабас-Барабас. У мене на них свої права!

Суддя. Досить! Оголошується рі­шення суду. (Удар.) Усі держави, в тому числі й наша, забезпечують за­хист дітей від завдання їм фізичної, моральної та психологічної шкоди, від жорстокого ставлення, експлуата­ції. Ви грубо порушили ці права. Суд зобов'язує Вас вивчити права дітей і ніколи не порушувати їх! Рекомен­дую розвивати талант, здібності Ва­ших акторів, вони мають на це пра­во! Без грубощів, насильства, в межах Конвенції ООН!

 

Виходять Буратіно і Карабас-Барабас.

Буратіно. Я задоволений, що прийнято міжнародну Конвенцію про права дитини, яка втихомирює ось таких Карабасів-Барабасів!

Карабас - Барабас.«Не кнутом, а пряником»,— ось мій новий девіз роботи з малими акторами. А ще: «Дорогу — талантам». Я їх виведу в люди! Вони мають на це право!

- Які права дітей порушив Карабас-Барабас?

— Карабас-Барабас припинить обра­жати своїх маленьких акторів, розви­ватиме їх талант та здібності.

 

 

 

 

 

 

 

Справа 4

Позивач: Попелюшка -_____________________________________

Відповідач: Мачуха - ______________________________________

Справу веде суддя: - _______________________________________

Попелюшка. Ваша честь! Життя з моєю Мачухою та її двома доньками стало нестерпним. Вони мене нена­видять. Усю брудну роботу виконую я: і перу, і прибираю, у той час, коли сестри лише сплять та крутяться пе­ред дзеркалом. Я вбрана в лахміття, а вони — в гарних дорогих сукнях. Я сплю на горищі в соломі, а се­стри — в розкішних кімнатах, на пу­хових перинах.

Суддя. Відповідайте, відповідачу, що Ви скажете на цю заяву?

Мачуха. Це моя сім'я, і я сама в ній розберусь!

С у д д я. У Попелюшки є права, і Ви їх порушуєте. За це Ви відповідатим­ете за законом! Відповідайте, чому Ви так поводитесь з пасербицею?

М а ч у х а. Я ненавиджу її за красу! Поряд із нею мої власні дочки зда­ються негарними!

Суддя. Суду все зрозуміло. Оголо­шується рішення суду. (Удар.)

У Конвенції ООН про права дити­ни зазначено: діти мають рівні пра­ва, не повинні залучатись до важкої, непосильної праці, мають право на відпочинок, дитина не повинна бути скривджена. А головне — має пра­во на любов та піклування! Ви пору­шили цілу низку прав Попелюшки і визнані винною. Суд зобов'язує вас вивчити права дитини і радить не по­рушувати їх, інакше з Вами трапить­ся те саме, що з Мачухою з казки «12 місяців» — Ви перетворитесь на собаку! Рішення прийнято!

 

Виходять Мачуха і Попелюшка.

Попелюшка. Дорогі друзі! Ви­вчайте і знайте свої права!

М а ч у х а. Я не хочу перетворюва­тись на тварину, а тому більше ніко­ли не ображатиму свою пасербицю Попелюшку!

 

— Які права дитини порушено в цій судовій справі?

— Звісно, мачуха більше ніколи не ображатиме Попелюшку, адже вона стане принцесою.

 

 

Справа 5

Позивач: Цариця - _________________________________________

Відповідач: Цар Салтан - __________________________________

Справу веде суддя - _______________________________________________

Свідок - ________________________________________________________

Ткаля - _______________________________________________________

Повариха - ____________________________________________________

Цариця. Ваша честь! Цар Салтан жорстоко повівся зі мною та з моїм новонародженим малям. Він наказав посадити в бочку, засмолити, поко­тити і пустити в океан.

Суддя. Відповідачу, що Ви скаже­те на цю заяву?

Цар. Я тоді перебував на війні. Я отримав новину, що цариця на­родила не то дочку, не то сина, не то мишку, не то жабку, а якесь не­відоме звірятко! Я спочатку розгні­вався, але ж послав грамоту, щоб че­кали мене для законного рішення! У мене є свідок!

Суддя. Позвіть свідка відпові­дача! (Заходить свідок.) Назвіться, будь ласка.

С в і д о к. Я — царський поштовий посланець. Я дійсно від Царя при­ніс грамоту, про яку він каже. Але ж ткаля і повариха звеліли мене обібра­ти, напоїли і дали мені іншу грамоту, в якій велілося вкинути царицю з ма­лям у море-океан.

Суддя. Знайдіть і приведіть сюди ткалю і повариху! (Заходять.)

—  Отже, це ви своїми незаконни­ми діями, обманом позбавили пра­ва немовляти на життя! Ви позбави­ли його усіх прав:

•  на життя;

•  на медичну допомогу;

•  на навчання;

•  на розвиток талантів;

•  на повноцінне харчування

Ви позбавили волі дитину! Оголошую рішення суду! (Удар.)

Суд зобов'язує вас обох вивчити пра­ва дітей і ніколи їх не порушувати!

 І радить вам не заздрити іншим лю­дям, а щиро радіти за них.

Усі йдуть.

Ц а р и ц я. Я дуже рада, що наказ про загибель мене та моєї дитини видав не цар Салтан.

Ц а р. Я — голова всього царства, не можу позбавити дітей усіх прав!

Ткаля. Ми зрозуміли, що заздрість— погана риса!

Повариха. Ми дуже раді, що все склалося, як у казці, і нас вибачили

— Цілу низку прав було порушено проти дитини та її матері. Згадайте, які це права.

—  Заздрість — це дуже погана риса, і тому герої казки О. Пушкіна попла­тилися за це. Сподіваюся, що вони усвідомили свої помилки і більше ні­коли їх не повторять.

 Узагальнення знань