П`ятниця, 19.07.2019, 15:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Шилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Наше опитування
Яке ваше ставлення до дистанційного навчання?
Всього відповідей: 15
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Дошка оголошень

 

Про присвоєння школі імені Григорія та Григора Тютюнників

Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (№4865 – VI від 24.05.2012) передбачено процедуру присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Згідно ст. 6 вказаного Закону необхідно подати узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. Постановою Кабінету Міністрів України №989 від 24 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» затверджено порядок проведення громадського обговорення. У зв’язку з цим, подаємо відповідну інформацію на сайті.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

про проведення громадського обговорення

щодо присвоєння імені Григорія і Григора Тютюнників
Шилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів

Зіньківської районної ради Полтавської області

 

1. Найменування організатора громадського обговорення – адміністрація Шилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківської районної ради Полтавської області

 
2. Найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім’я фізичної особи – Шилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Зіньківської районної ради Полтавської області.

3. Ім'я фізичної особи, що пропонується присвоїти юридичній особі:  Григорій і Григір Тютюнники.

Обґрунтування пропозиції

Брати Григорій і Григір Тютюнники народилися у селі Шилівка, навчалися у Шилівській школі,  зробили значний вклад у розвиток української літератури, обидва нагороджені Державною премією імені Т.Г.Шевченка. У 2020 році буде відзначатися 100 років з дня народження Григорія Тютюнника, а у 2021 – 90 років з дня народження Григора Тютюнника.

         Григорій Михайлович Тютюнник народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району. Навчався у Шилівській семирічці та у Зіньківській середній школі.

З 1938 р. — студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна.

  Добровольцем пішов на фронт, двічі його тяжко поранено, двічі тікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів на території Кіровоградщини та Чехословаччини.

  З війни Григорій Тютюнник повернувся тяжко хворим: один з осколків був у його тілі біля серця. У тяжкому стані він закінчує університет і віддається вчительській роботі, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну й напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складає збірка оповідань «Зоряні межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Уже після смерті письменника світ побачив його збірку поезій воєнного часу «Журавлині ключі», яку опубліковано 1963 року.

         Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання й відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.

         Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість показав своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.

         Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 року у Львові. Поховано на Личаківському цвинтарі.

Роман «Вир» - вершина його літературної творчості. За нього Г.М.Тютюнник посмертно удостоєний Державної премії України імені Т.Г.Шевченка у 1963 році.

 

Григір Михайлович Тютюнник народився в родині селян — Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник (до заміжжя Сивокінь) Ганни Михайлівни, які працювали в колгоспі.

         1937 року його батька з політичних мотивів заарештували й пустили по сибірських степах органи НКВС (у 1957 році Михайла Васильовича було реабілітовано посмертно).

         Після того, як батька забрали у в'язницю, письменника до себе на Донбас взяв батьків брат Филимон Васильович Тютюнник, що мешкав у смт Щотове Луганської області. Він і його дружина Наталя Іванівна Рябовецька вчили й виховували малого Григора.

         Важкі умови дитинства стали основою багатьох тем та сюжетів майбутніх творів. На формування світосприймання вплинули рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати тощо.

         У 1938 р. дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий час був розформований, і хлопця перевели в російськомовний клас. З того часу і до 1962 року, як зазначав сам Тютюнник, він розмовляв, писав листи (іноді оповідання) винятково російською мовою.

         У 1946 році після закінчення п'ятого класу пішов у Зіньківське ремісниче училище № 7, де одержав спеціальність слюсаря. Закінчивши його, працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів, повернувся до Шилівки. У 1951 р. Тютюнник пішов до армії, служив  радистом на Далекому Сході. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у вагонному депо.

         У 1957–1962 pp. майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею і самоосвітою.

         Після служби вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його старший брат — письменник Григорій Тютюнник.

         Першу новелу «В сумерки» написав російською мовою і за підписом «Григорий Тютюнник-Ташанский» надрукував її в журналі «Крестьянка» у 1961 р. Після смерті старшого брата Григорія Тютюнника переклав свої «Сумерки» українською мовою і з того часу писав лише нею.

         Після закінчення Харківського університету (1962) Григір Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі у містечку Артемівську. В 1963 р. Григір Тютюнник переїхав до Києва, працював у редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав'язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».

         Зацікавившись кінематографом, Гр. Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, — створює літературний сценарій за романом Григорія Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.

         У 1966 році вийшла перша його книжка «Зав'язь» (вид-во «Молодь»). «Зав'язь» була однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді.

 

Журнал «Дружба народов» відзначив оповідання Гр. Тютюнника як найкращі у своїх публікаціях 1967 р.

         У 1968 р. «Літературна газета» оголосила всесоюзний конкурс на найкраще оповідання. Григору Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій». Твір дав назву збірці (1969), до якої увійшли повість «Облога» та кілька оповідань.

         У 1970-ті роки з'являються у пресі — республіканській («Вітчизна», «Дніпро», «Ранок») та всесоюзній («Дружба народов», «Сельская молодежь», «Студенческий меридиан») нові твори Григора Тютюнника. У Таллінні виходить збірка його оповідань естонською мовою (1974). Журнал «Сельская молодежь» у 1979 р. (№ 1) повідомляє, що його нагороджено медаллю «Золоте перо» — за багаторічне творче співробітництво. Виходять друком збірки «Батьківські пороги», «Крайнебо» (Київ, 1972, 1975), «Отчие пороги» (Москва, 1975), «Коріння» (Київ, 1978).

Тютюнник перекладав українською мовою твори В. Шукшина: 1978 р. у видавництві «Молодь» вийшла збірка оповідань та кіноповістей «Калина червона»; він перекладав і твори М. Горького («Серце Данко»), І. Соколова-Микитова («Рік у лісі») та ін.

         На початку 1970-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника. За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки у 1980 pоці.

         В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».

         Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 Григір Тютюнник наклав на себе руки. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.

         1989 року його творчість посмертно відзначена Державною премією  ім. Т.Г.Шевченка.

         Творчість Григора Тютюнника вивчається у  шкільному курсі української літератури.

         У Шилівці бережуть пам'ять про славних земляків: у школі створений і діє літературний музей письменників-земляків, одна із вулиць носить ім’я Григора Тютюнника.

4. Суб'єкти, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи – адміністрація, рада школи, трудовий колектив.

 

5. Строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників –

Форма громадського обговорення – «круглий стіл» .

Дата обговорення – 8 серпня2019року.

 

6. Поштова адреса та адреса електронної пошти, номер телефону, строк і форми для подання пропозицій (зауважень) – до 01.08. 2019 року усі пропозиції та зауваження подаються у письмовій та усній формі за адресою: вул. Центральна,32, с. Шилівка, Зіньківський район, Полтавська область, 38124, тел. 9-33-30 Е-mail: shilovkashkola@gmail.com


7. Місцезнаходження та адреса електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення – Шилівська загальноосвітня щкола І-ІІІ ступенів, вул. Центральна,32, с. Шилівка, Зіньківський район, Полтавська область, 38124, тел. (05353)9-33-40 Е-mail: shilovkashkola@gmail.com
 

8. Прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення – Вербич Зінаїда Андріївна - заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

 

9. Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення –     09 серпня 2019 року, на офіційному сайті школи відповідно до пункту 9 Постанови КМУ від 24.10.2012 № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

 

 

 

 
 
Шилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів оголошує набір учнів
до 1 класу  НУШ 2019-2020 навчального року.
Дітей радо зустріне Калач Любов Миколаївна.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів

Copyright MyCorp © 2019
Зробити безкоштовний сайт з uCoz