Понеділок, 20.11.2017, 16:29
Вітаю Вас Гість | RSS

Шилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Категорії розділу
Наше опитування
Яке ваше ставлення до дистанційного навчання?
Всього відповідей: 7
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Життя школи

Головна » Статті » Мої статті

Протидія насильству

Запитання і відповіді

 

«Що робити у випадку, коли чоловік здійснює психологічне насильство в сім’ї. Все що я намагаюсь йому сказати він не слухає або робить вигляд, що не чує. Я вже втомилася від такого життя але покинути його не можу бо маємо двоє дітей. Крім того я його люблю і мені хотілося би налагодити стосунки з ним. Чи могли б Ви мені щось порадити?»

 

Якщо чоловікові і жінці не вдається самостійно вирішити проблему в сімейному колі, в такому разі можна звернутися за допомогою до фахівців. Це може бути психолог або психотерапевт. Якщо Ви не мали можливості поділитися без побоювань своїми почуттями з батьками або з тими, хто Вам близький в минулому, то Вам, швидше за все, буде важко говорити про це з близькими Вам людьми тепер. І навіть не дивлячись на їх підтримку, Ви все-одно не зможете вільно та відкрито висловити свої емоції.

Саме в такі моменти допомога психолога або психотерапевта може виявитися дуже корисною. Коли Ви спілкуєтеся з людиною, на якого не проектуєте свої страхи, можете відкритися повністю і проаналізувати все ваше сімейне життя. На сьогоднішній день є багато центрів, де працюють такі фахівці, що займаються вирішенням сімейних конфліктів, або ж, як це прийнято говорити, сімейною психотерапією. Тут дуже важливим є момент взаємного проходження такого курсу. Зрозуміло, шлях до створення благополучного сімейного життя не завжди буває легким. Для цього необхідні колосальні зусилля і терпіння, тому що процес проходження сімейної психотерапії може бути досить тривалим і залежить від того, наскільки наполегливо ви працюєте. Звернувшись до фахівця, Ви навчитеся виражати свої почуття по відношенню до близької людини, більше розуміти один одного, освоїте техніку вирішення проблем, що виникають через нерозуміння. Зазвичай ми не знаємо, як поводитися стикаючись з тими чи іншими проблемами, тому, відчуваємо труднощі, сором і страх. Вам необхідно поділитися цими почуттями, адже пригніченість, гіркота, образа і спустошеність самі по собі не підуть, а ще більше почнуть збільшуватися. У результаті сімейної психотерапії з глибини душі піднімуться емоції, яких варто позбутися. Не треба здаватися – краще активно займіться аналізом своїх почуттів! Крім того спілкування в групах підтримки також дає позитивний ефект. Перебуваючи в компанії тих, хто близько Вам не знайомий, але налаштований співчутливо, Ви отримуєте можливість висловити ваші почуття. І якщо Ви помітите, нехай і маленькі, але кроки вперед у Ваших сімейних відносинах, не залишайте це без уваги і схвалення.

Пам'ятайте, засвоїти нові моделі поведінки не просто, і на це потрібен час! 

 

«Чоловік останнім часом мене просто зненавидів, почав бити, кидатися на мене і дитину з ножем та знущатися морально! Після чергового скандалу він приносить квіти та просить пробачення, каже що це більше не повториться... Я завжди йому пробачаю і даю шанс усе виправити, але це не допомагає і насильство стає ще жорстокішим… Як бути в такій ситуації, допоможіть знайти вихід?»

 

Для того що б, знайти вихід з даної ситуації, необхідне усвідомлення власної позиції в сім'ї. Вам треба чітко і твердо вирішити для себе «Чи хочу я змінити своє життя?». Зважте всі «За» і «Проти». Ви пишете «люблю і ненавиджу»...

Неможливо знаходитися на двох позиціях одночасно. Вам просто необхідно визначитися. Знайдіть для себе час і накресліть на аркуші паперу дві колонки. В одну колонку напишіть всі позитиви Вашої сімейного життя, а в іншу - негативи. Після того, як список буде завершено, Вам треба буде уважно його розглянути, проаналізувати і усвідомити чого ж усе-таки більше плюсів чи мінусів?

1. Якщо плюсів виявиться більше. Подумайте про Ваше подальше життя та про життя Вашої дитини! Адже дитина, яка стала жертвою фізичного та психологічного насильства, або була свідком таких відносин між батьками, отримує певний урок. На тлі отриманої психологічної травми вона чітко засвоює, що це норма сімейного спілкування і така поведінка цілком припустима в будь-яких взаєминах, що саме агресією можна досягти бажаного результату. З часом дитина переносить такий досвід у власне доросле життя. З'являється впевненість, що для того щоб задовольнити свої бажання треба застосувати силу або маніпулювання. Крім того, існує таке поняття, як "цикл насильства" або "колесо насильства". Перша стадія – це загострення напруги. Друга – це саме насильство. Третя стадія називається «медовий місяць». На цій стадії кривдник вибачається і обіцяє, що більше ніколи такого не повториться. Але тут необхідно пам'ятати, що в 99% випадків це все повториться знову! Доведено, що з кожним разом насильство стає дедалі жорсткішим і грубішим. Займати позицію повного послуху і підпорядкування не варто інакше кривдники, які не отримують своєчасної відсічі, відчувають вседозволеність та переходять від словесних маніпуляцій до фізичного насильства. Запам'ятайте найважливіше і ключове - Ви не винні в тому, що чоловік так чинить по відношенню до Вас!

2. Якщо мінусів виявиться більше. Це може бути для вас справжнім розчаруванням, але ... Вам треба бути готовою до того, що за своє щастя і свободу потрібно буде боротися. Ніхто не має права Вас бити, принижувати, ображати і порушувати Ваші права! І найголовніше, якщо Ви починаєте боротьбу, пам'ятайте, що Вам треба буде довести справу до кінця! А це дуже важливо! Згадайте народну мудрість: "Хто сам себе береже, того й біда обходить". Не треба закривати очі на реальні факти і вмовляти себе не звертати уваги на насильство. Якщо Ви зіткнулися з першими (ще "легкими") проявами насильства, подумайте про власну безпеку та безпеку своєї дитини! Не мовчіть! Поговоріть про вашу проблему з рідними, близькими, друзями. Найчастіше, кривдники бояться розголошення. І найважливіше - не замикайтеся в собі і не сидіть вдома. Таким способом вихід буде знайти складно ...

Пам'ятайте! Насильство може стати ще жорсткіше, коли кривдник дізнається про бажання жертви припинити з ним стосунки. Але якщо Ви зважилися на це, будьте готові захищати свої права і права дитини. Попередньо обміркуйте можливі варіанти вирішення таких гострих питань як поділ майна, аліменти, визначення місця проживання. Звичайно, краще відразу звернутися за допомогою до кваліфікованих юристів соціальних служб чи громадських організацій, послуги яких є безкоштовними.

 

«Куди звернутися за допомогою у випадку насильства в сім'ї. До того ж мені погрожують, що вб'ють, якщо я звернуся за допомогою! І я дійсно боюся, що саме так і станеться, тому що мій чоловік рідко буває у тверезому стані... Допоможіть, як я повинна діяти в даному випадку?»

 

Якщо конфліктну ситуацію не вдається залагодити, то в даному випадку слід звернутися до правоохоронних органів. Зрозумійте, Ви маєте право на безпечне життя без знущань та страху! У такому разі варто чітко вирішити для себе: чи Ви бажаєте просто поскаржитися до державної інституції чи справді змінити своє життя.

Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» передбачено як заходи по відношенню до осіб, котрі чинять насильство, так і заходи щодо надання допомоги потерпілим. По відношенню до осіб, які вже вчинили насильство в сім’ї або погрожують це зробити в арсеналі дільничних інспекторів або працівників кримінальної міліції у справах дітей є такі способи впливу:

• Винесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї;

• Взяття кривдника на профілактичний облік (1 рік);

• Винесення захисного припису, згідно з яким забороняється чинити певну дію (дії) по відношенню до жертви насильства в сім’ї. Серед переліку можливих заборон – ведення телефонних переговорів з жертвою, розшукування чи відвідування її тощо.

Якщо тривалий час проти Вас здійснювалися акти фізичного насильства, Вам необхідно зняти побиття. На судмедекспертизу Вас також може направити дільничний інспектор або інший співробітник міліції районного відділення, до якого Ви маєте звернутися з заявою про насильство.

Письмова заява подається на ім’я начальника державного правоохоронного органу. В ній коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви. Письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку, чи подана особисто, але обов’язково на копії, яку Ви залишаєте у себе, повинен стояти вхідний номер та дата отримання Вашої заяви правоохоронним органом.

Якщо залишатися вдома з кривдником небезпечно і це загрожує Вашому здоров’ю та життю, Ви можете звернутися до соціально-реабілітаційних центрів або кризових центрів для осіб потерпілих від насильства в сім’ї. Подібні центри є майже у всіх регіонах України. Термін перебування до 3-х місяців. Тут Ви будете в безпеці і можете розраховувати на їжу, одяг, кімнату, емоційно-психологічну підтримку. В Центрі можна отримати індивідуальні консультації юриста, соціального працівника, а також пройти курс психотерапевтичної допомоги. Почуваючись у безпеці Ви зможете спокійно і виважено поставитись до проблем, що виникли в сім’ї, прийняти рішення, як бути далі.

НАСИЛЬСТВУ МОЖНА І ПОТРІБНО ПРОТИДІЯТИ!  

 

«У моєму домі живе сім’я, де часто чиняться сварки та бійки. Чоловік приходить з роботи п’яний і починає бити дружину та дітей. На запитання „чому не викликаєте міліцію?” сусідка відповідає, що на звернення про допомогу, почула у відповідь „розберетесь самі”. Поясніть, будь ласка, як повинна діяти міліція у таких випадках?»

 

Здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї в межах наданих їм повноважень покладається на

 

  • спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї;
  • відповідні підрозділи органів внутрішніх справ; органи опіки і піклування;
  • спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та осіб, які потерпіли від насильства в сім'ї.

 

Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї є:

- заява про допомогу особи, потерпілої від насильства в сім'ї. або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;

- висловлене особою, потерпілою від насильства в сім'ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;

- отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї.

Служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей:

- бере на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім’ї, та проводить виховно-попереджувальну роботу з ними;

- відвідує сім’ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводить з ними профілактичну роботу;

- приймає та розглядає у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім’ї або про реальну загрозу його вчинення;

- повідомляє членів сім’ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім’ї або де було вчинено насильство в сім’ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;

- направляє осіб, потерпілих від насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім’ї;

- виносить захисні приписи у випадках, передбачених ЗУ «Про попередження насильства в сім’ї ».

Повноваження кримінальної міліції у справах дітей поширюються на випадки, коли особа, потерпіла від насильства в сім'ї або особа, стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, а також особа, що вчинила насильство в сім’ї, не досягли 18-річного віку.  

 

«Я прожила з чоловіком у шлюбі 5 років. Ми розлучилися і чоловік чинить відносно мене психологічне та економічне насильство - вимагає виселення з квартири (він є власником квартири), хоча я там прописана. Іти мені нікуди. Чи маю я право на житло?»

 

Насамперед, факт прописки не дає вам права власності на житло, але відповідно до ч.4 ст.156 Житлового кодексу України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє членів сім’ї власника будинку (квартири) права користування займаним приміщенням.

На випадок відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 цього Кодексу.

Це означає, що навіть після розлучення, Ваш чоловік – власник житла (будинку чи квартири) – не може вас виселити, мотивуючи свої дії тим, що Ви не є власницею і між Вами припинені шлюбні відносини. Єдине що він може зробити – наполягати на укладенні з Вами договору про платне користування житлом.

 

«Ми одружені два роки, але час від часу виникають конфлікти, сварки, образи один одного. До фізичного насильства не доходило, але я розумію, що потрібно щось змінити у наших стосунках, адже ми хочемо бути разом, зберегти сім’ю. Що робити, щоб не поглиблювати конфлікти?»

Якщо говорити про правила поведінки в конфліктній ситуації, то вони прості – не перебивати, не підвищувати голос, слухати партнера. Але коли нас поглинають емоції, ми починаємо кричати перебивати один одного, згадувати старі помилки і робити все навпаки. Ми, здебільшого, намагаємось вирішити питання: „хто правий, хто винний?” Варто ж підійти до конфлікту, наперед відмовившись від цього питання, просто перестати шукати винних і переможених. Пам’ятати, що кожна людина має право бути іншою, не гіршою і не кращою – просто іншою. Варто говорити прямо про те, чого в даний момент Вас хвилює, не удавайтесь до непрямих висловлювань. Говоріть про себе і про те що відбувається в даний момент, не додавайте слова „завжди”, „ніколи”. Старайтесь нікого не звинувачувати, бо тоді Ви намагаєтесь всю провину перекласти на чоловіка, а сама виглядати невинною жертвою. Признайте, що Ваша поведінка теж може ускладнювати ситуацію. Покажіть, що Ви готові піти на зустріч.  

 

«Ми з чоловіком розлучаємось. У нас двоє неповнолітніх дітей. Питання „з ким залишаться діти?» не піднімалось, але я відчуваю, що чоловік чинить на дітей психологічний тиск, особливо на старшого сина, якому 13 років. Як краще вирішити це питання?»

 

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Для того, щоб після розлучення не виникало ніяких питань, краще в процесі розлучення встановити місце проживання дітей.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може зашкодити розвиткові дитини.

Ви повинні довести, що можете забезпечити необхідну фінансово-матеріальну підтримку, що живучи з вами, діти отримають необхідне піклування, матимуть місце для занять, ігор. Ви не будете перешкоджати їх зустрічам з батьком чи друзями. Суд буде заслуховувати позицію як вашу, так і вашого чоловіка.

Крім того, вашому старшому синові 13 років, суд з’ясує його міркування щодо подальшого життя. Але висловлене дитиною бажання не є обов’язковим для суду, якщо суд визнає, що залишення дитини одному з батьків, на якого він вказує, не відповідає його інтересам. Ви можете встановити місце проживання дітей і після розлучення. Але краще вирішити всі питання під час одного судового процесу.

 

«Мій чоловік часто приходить додому п’яним, вчиняє сварки, які переходять у бійки. Чи є в Україні закони, які захистять мене від насильства?»

 

 У 2001 році Верховна Рада України прийняла закон „Про попередження насильства в сім’ї”. Цим законом визначені механізми попередження насильства в сім’ї, а також визначені повноваження державних органів, уповноважених на виконання цього закону.

Так, по відношенню до осіб, які вже вчинили насильство в сім’ї або погрожують його вчинити Закон передбачає спеціальні заходи:

• Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї;

• Взяття на профілактичний облік членів сім’ї, які вчинили насильство;

• Захисний припис.

Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї виноситься службою дільничних інспекторів міліції члену сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, за умови відсутності в його діях ознак злочину. Після винесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства, кривдника можуть поставити на профілактичний облік у райвідділі міліції за місцем проживання. З такими кривдниками повинна проводитись профілактична робота.

Якщо після отримання офіційного попередження особа вчиняє насильство повторно, вона направляється до кризового центру для проходження комплексної програми.

Також, щодо цієї особи і в порядку, передбаченим Законом, може бути винесено захисний припис. Захисний припис виноситься дільничним інспектором міліції за погодженням з начальником органу внутрішніх справ і прокурором.

Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певні дії по відношенню до жертви насильства в сім’ї, а саме:

• чинити конкретні акти насильства в сім’ї;

• отримувати інформацію про місце перебування особи, потерпілої від насильства в сім'ї;

• розшукувати особу, потерпілу від насильства в сім'ї, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім’ї;

• відвідувати особу, потерпілу від насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї;

• вести телефонні переговори з особою, потерпілою від насильства в сім'ї. Строк дії захисного припису встановлюється до 90 діб.

Закон визначає, що члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до Закону” Відповідальність передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення за вчинення насильства в сім’ї чи невиконання захисного припису передбачає накладення штрафу від трьох до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку. В разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім передбачено адміністративний арешт на строк до п'яти діб.

Якщо особу протягом року повторно притягають до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї то відповідальність передбачає накладання штрафу від п'яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку.

В разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім передбачено адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

 

«Мій чоловік – людина агресивна, жорстока і нестримана. З кожним роком це проявляється все більше. Раніше від насильства потерпала я, а коли підросла донька-об’єктом „виховання” стала вона. Я хочу розлучитися з чоловіком. Але уже зараз донька відмовляється жити разом з нами в одній квартирі. Як нам бути, куди іти?»

 

Відповідно до Закону України „Про попередження насильства в сім’ї” в Україні створені притулки для осіб, потерпілих від насильства в сім'ї. Такі притулки створені на усій території України. Ви разом з донькою можете перебувати в такому притулку протягом певного періоду.

Для сприяння вашому якнайшвидшому поверненню до нормальних умов життєдіяльності, вам може бути надана психологічна, юридична, медична та соціальна допомога. Важливим є те, що притулок працює на принципах анонімності, конфіденційності та професіоналізму.

 

 «Я хочу розлучитися з своїм чоловіком, так як терпіти фізичне і психологічне насильство з його сторони у мене уже нема сил. Що мені робити , куди звернутися?»

 

Процедура розлучення відбувається відповідно до положень Сімейного кодексу України (СКУ). Така процедура мовою кодексу називається „припинення шлюбу”. Припинення шлюбу відбувається за заявою одного з подружжя. При взаємній згоді на розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу провадиться в органах реєстрації актів громадянського стану.

Якщо між вами і вашим чоловіком, виникла суперечка про майно, яке є вашою спільною власністю, або про аліменти на користь того хто є непрацездатним, розірвання шлюбу може бути здійснене в суді за заявою подружжя або одного з них. Моментом припинення вашого шлюбу є момент реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану. Дуже часто жінки заради швидкого розлучення нехтують можливістю поділу майна чи встановлення місця проживання дітей. Цього робити не слід. Краще такі питання вирішувати одночасно.

 

«Мій син товаришує з хлопчиком із неблагополучної сім’ї. Батьки зловживають алкоголем, а дитина залишена без нагляду. Хлопчика часто не пускають до дому п’яні батьки. Інколи він ночує у нас. Думаю, що батьки його б’ють. Чи можна якось допомогти хлопчику?»

 

Є декілька шляхів вирішення такої проблеми:

• Ви можете повідомити дільничного інспектора про таку сім’ю, їх поведінку та факти жорстокого поводження з дитиною;

• звернутися в службу у справах дітей та в кримінальну міліцію у справах дітей з такою ж заявою;

• повідомити фахівців Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

• повідомити адміністрацію школи, де навчається дитина. Крім цього варто звернутися до місцевих неурядових організацій, що працюють з дітьми, та з дітьми вулиці, в напрямку запобігання насильству. Вони зможуть надати дитині медичну, психологічну, гуманітарну допомогу.

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: School (19.02.2017)
Переглядів: 78 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz